1
9
25 квітня, 18:30
Чоловіки та жінки. В цих двох словах — вічний конфлікт...
500 ₴
КВИТКИ26 квітня, 12:00
Ну, ду-у-уже добра казка
Чи любите ви казки? А чари та всілякі...
300 ₴
КВИТКИ26 квітня, 17:00
Комусь в житті щастить і він отримує все і одразу, а комусь… щоб вижити...
450 ₴
КВИТКИ10 травня, 17:00
Скільки коштує щастя!? Мільйон чи мільярд?! В гривнях або доларах?... Герої нашої...
500 ₴
КВИТКИ11 травня, 12:00
«У діда та баби знеслася курочка Ряба…» . Ця казкова...
300 ₴
КВИТКИТеатр на Михайлівській
У 1998 році Віталій Кіно (випускник «режисерської школи» Едуарда Митницького) з командою однодумців заснували Центр мистецтв «Новий український театр» при якому нині діють два театри: «Театр на Михайлівській» та театр для дітей «Сонечко».
Один з перших незалежних (недержавних) театрів України.
Багато років театр не мав власної сцени й працював на різних сценічних майданчиках. У 2009 році Центр мистецтв нарешті відкрив власну сцену у Києві, у затишному будиночку 19-го сторіччя, на вулиці Михайлівській, 24 ж. у місті Києві.
Театральна зала налічує 40 місць (розсадку глядачів проводить адміністратор). У театрі панує майже домашня сімейна атмосфера.
Перша прем’єра навласній сцені – вистава «Безталання» за І. К. Карпенко-Карим, стала насправді «програмною» виставою театру, в ній впевнено були сформульовані естетичні та філософські погляди творчого колективу, його мистецький напрямок, бачення сучасного українського театру. Це було щире, нове, «живе» прочитання відомої класики. Далі з успіхом відбулися прем’єри за творами Чехова, Шекспіра, Мирного, Цвейга, Кропивницького, Вільямса, Кокто. Проте на «оживленні» класики театр не зупинився. В репертуарі театру на Михайлівській багато нових імен. П’єси сучасних драматургів Н.Уварової, Р.Горбика, Н.Халєзіна, В.Рибачука, О.Звєрліної, Б.Срблянович, М.Смілянець, Ю.Васюка, інсценізації творів Т.Малярчук, вперше в Україні були поставлені саме на сцені Театру на Михайлівській.
Театр з перших днів свого існування позиціонує себе, як театр для всієї родини, і продовжує впевнено займати театральну нішу «сімейного» відпочинку.