За повістю Андрія Платонова «Река Потудань».
Дар і потреба любити дається душі відразу. Це — пам’ять почуттів. Необхідно лише не втрачати її й берегти протягом усього життя. Ці почуття чисті, але далеко не завжди і відразу дарують щастя. Адже духовна любов інколи конфліктує з фізичною. А її сила приносить слабкість.
Зворушлива, щемка любов Нікіти до Люби була настільки великою і всепоглинаючою, що у найвідповідальнішу для чоловіка мить позбавила його сили…
Та воно все-таки прийшло… Їх давноочікуване, вистраждане щастя.
Спільно з Новим драматичним театром на Печерську.
Вистава російською мовою.
