Історичний роман у віршах видатної Ліни Костенко про легендарну українську поетесу Марусю Чурай вперше поставлений на сцені Національного академічного театру оперети. Інсценізація ліро-епосу «Маруся Чурай» – своєрідна відповідь українських митців на естетичний запит сучасного суспільства про єдину можливість духовного відродження нації, як порятунку, як збереження української ідентичності. Завдяки точності змалювання авторкою цілої епохи, роман «Маруся Чурай» став, по суті, художньою енциклопедією історії українського народу ХVII століття.
Ліна Костенко ототожнює саму українську історію із образом жінки. Зневаженої, катованої, але не зломленої, гордої, гідної. Історії мислячої, що осмислює саму себе.
В основі твору – відома балада «Ой не ходи, Грицю…», сюжет якої має чимало інтерпретацій. Ліна Костенко розповідає живою, проникливою поетичною мовою про долю реальної української дівчини Марусі Чурай, чиї пісні та вірші надихали козацькі загони на подвиги в ім’я України.
За вбивство свого коханого Маруся засуджена до жорстокого покарання. Дівчина не винна, отрута, що згубила Гриця, була призначена їй самій. Але судді невблаганні. Навіть полум’яна промова Івана Іскри не рятує піснярку:
«Ця дівчина не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…»
Крізь пожежі і страшні бої козак Іскра вирушає до самого гетьмана шукати заступництва для Марусі. Три довгі дні перед стратою Маруся пригадує своє життя, наче сповідується. Втомлена, безвинна і знесилена чекає на страту як на вивільнення. Гетьман Хмельницький пише указ про помилування і гонець за мить до страти встигає визволити дівчину.
Маруся вирушає за прощею до Києва. Контрастні картини бачить вона на своєму шляху. Бачить безмежну красу природи і сплюндровану війною землю. Дівчина забуває про особисте горе, пише пісні, розмірковує:
«Колись нащадки будуть одмивати оцю печаль од крові і глупот.
Бо можновладці — тяжко винуваті. А що зробив народові народ?!»
«Маруся Чурай» Ліни Костенко — твір, який зараз на часі, в ньому дуже багато рядків, які, на мій погляд, змальовують сьогодення», – вважає режисер-постановник Сергій Павлюк. Звучання вистави створене автентичним співом, піснями, музикою, які мало хто чув. Жанрова направленість постановки, за визначенням режисера, близька за образністю до поетичного театру – це поетична драма.
Художній керівник Національної оперети, н.а. України Богдан Струтинський, починав свій шлях режисера з постановки творів Ліни Василівни Костенко, багато спілкувався з поетесою. Тепер, нова постановка «Маруся Чурай» за Л. Костенко, в репертуарі Національної оперети України з лютого 2018 року.
