Двоє – це зустріч поглядами з
незнайомцем, трохи довша, ніж варто було.
Двоє – це усвідомлення, що
твоя подруга – насправді, більше, ніж подруга.
Двоє – це жарт, з якого
посміялася лише вона.
Двоє – це вазон, який ви
посадили разом.
Двоє – це мирка після сварки.
Двоє – доторки, які ніби
нічого не означають.
Двоє – це слова, які треба
було тоді сказати.
Двоє – це вона і її теперішній
бойфренд з тупою зачіскою.
Двоє – це дурнувата посмішка
на твоєму обличчі, з якою неможливо боротися.
Двоє – це новий рік у моїх,
різдво – у твоїх.
Двоє – це його парфуми на
твоєму волоссі.
Двоє – це ваш таємний
стікерпак.
Двоє – це коли під фоткою в
інсті 400 лайків не важливі, а один – важливий.
Двоє – це щось лежить не на
своєму місці.
Двоє – це доторки, які вже
дійсно нічого не означають.
«Двоє» - це не вистава.
«Двоє» – це випадково
підслухана розмова за сусіднім столиком.
«Двоє» – це сварка за стіною.
«Двоє» – це тема, а іноді –
проблема.
«Двоє» – це документальне
дослідження самих себе.
«Двоє» – це кілька десятків коротких, непов'язаних між собою спостережень про стосунки чоловіка і жінки, перетворених в театральні замальовки. В основі – історії із життя акторів та акторок та їх близьких, а також сюжети про любов із класичного мистецтва, переосмислені через призму сьогодення.
