У цій пустотливий і кумедній історії з веселими розіграшами і зухвалими витівками, всі мріють про кохання, але, як часто буває, пристрасно закохуються зовсім не в того, хто готовий відповісти тим самим. Низка інтриг та перевдягань, відвертих зізнань та безглуздих дуелей насамкінець завершується найнеймовірнішим чином — перед коханням руйнуються всі перепони, а рідні, що здавалося втрачені назавжди, несподівано знаходяться.
Юна Віола рятується с затонулого корабля на березі Іллірії. Дівчина впевнена, що її брат-близнюк Себастьян загинув у хвилях. Вона переодягається в чоловічий одяг і під ім’ям Цезаріо наймається в слуги до князя Орсіно, в якого закохана. Ось тільки Орсіно пристрасно кохає графиню Олівію та марно домагається руки неприступної красуні. Прихильності Олівії домагаються також невдаха-наречений — лицар Ендрю та пихатий ханжа Мальволіо. Саме навколо них і плетуть свої інтриги й влаштовують розіграші хитромудрий пияк сер Тобі та спритна авантюристка Марія в компанії з блазнем Фестом.
Герцог Орсіно безмежно довіряє юному слузі і посилає його залагоджувати свої любовні справи. Олівія, не підозрюючи, що Цезаріо — дівчина, з першого погляду закохується в юного посланця. Починається низка непорозумінь і все заплуталося б остаточно, якби не несподівана поява брата-близнюка Віоли Себастьяна…
Одна з найвеселіших комедій Шекспіра, повна жартів і життєствердного оптимізму, була написана у 1601 році. Названа вона на честь Дванадцятої ночі, якою закінчувалося в давнину найголовніше, найсвященніше і наймогутніше зимове свято Йоль — свято середини зими. Дванадцята ніч — це ніч народження нового року, нового життєвого циклу. В дванадцяту ніч брами світів відкриті, і всі їхні мешканці збираються разом, щоб веселим бенкетом вітати нове життя. Вважається, що це найбільш мирний час в році, коли навіть злі духи гідні поваги, привітання і святкового частування.
Сучасний переклад комедії здійснив відомий український письменник Юрій Андрухович.
Вистава в двох діях.