… О.Островського називаємо великим, бо він умів, як ніхто інший, поєднувати соціальне з особистим…
… Досі про сьогодення, можливо, і правильно, але ніхто не зміг сказати з такою, загалом, і нещадністю, і люттю, і пророчим даром, як це зробив Островський. Думаю, що маю право так говорити, тому що за останні роки я поставив багато його п’єс. Просто перелічу: «На всякого мудреця досить простоти», «Вовки та вівці», «Одруження Бальзамінова», «Без вини винні», і нарешті — «Тепленьке місце». Тому можете собі уявити, який я наповнений Островським. І, вочевидь, це не випадково. Можливо, Островський ніколи не був так затребуваний в Росії (та й в Україні), як сьогодні. Практично немає театру, який не ставив би його, та ще й по кілька разів. Річ у тім, що Островський, вслід за Мольєром, здається, не залишив жодного явища, жодної рисочки нашого з вами характеру, та й просто жодної заповіді, які ми постійно порушуємо і про які він говорить у своїх творах. Тому, коли йдеться про Островського, кожен режисер, який його ставить, повинен обов’язково відчути і поезію його творінь, я вже не кажу про заяложені істини — характери, зіткнення. Хрестоматійність Островського відома всім. Але завжди, як мені видається, у кращих його творах існує можливість знайти глибинні питання. І, очевидно, величезну роль у них грає присутність філософської притчі. Ось чому він і складний, і прекрасний, і глибокий, і цікавий для кожного, хто до нього торкається.
… Самепоняття-заголовок — «Тепленьке місце» — на титульному аркуші п’єси гіпнотизувало, і ніхто не хотів звернути увагу на першу фразу: «Я кохаю вас…"
А це ключ до розуміння усієї п’єси…
… «Тепленьке місце» — одна з найпрекрасніших п’єс, присвячених темі кохання. Хто ще вмів так писати про нього, як О. Островський?!
… І саме тому п’єса «Тепленьке місце» так соціально загострена. Любов — найвірніший уламок, на якому вивіряється поняття прибуткових місць…
Всесилля грошей…
А те, що сьогодні, через півтора століття, це прочитується ще гостріше, — говорить про воістину пророчий дар Великого Російського Драматичного Поета…
… Однак… Однак… Однак… Я хочу вірити: є речі, яких і сьогодні купити не можна.
І що слова — «Честь», «Гідність», «Любов» — ми не залишили назавжди у «прекраснодушному» XIX столітті.
Про це я і хотів поставити виставу…
