Драма на одну дію за п’єсою Івана Буковчана (1921‒1975)
«Перш ніж проспіває півень» (1969)
Режисер – Олександр Степанцов
Сценографія – Олена Дробна
Костюми – Костянтин Кравець
Помічник режисера – Михайло Гейкрайтер
Місце дії ‒ невеличке словацьке місто, окуповане нацистськими військами. Час дії ‒ одна з листопадових ночей 1944 року, після придушення Словацького національного повстання.
Десятьох городян-заручників кидають до занедбаного кінотеатру. Вони різні за своїм соціальним станом, але мають дещо спільне ‒ не дотримались комендантської години, згідно з якою забороняється пересуватися містом після сьомої вечора. Вони ще не знають, що в місті було скоєно замах на особистого охоронця коменданта і що для них це матиме невтішні наслідки. Під загрозами та небезпеками вони будуть вимушені діяти згідно з інстинктом самозбереження.
Вочевидь відомий словацький публіцист і драматург Іван Буковчан знав, що відчувають, про що думають, що обговорюють люди в окупованих містах. Про що мріють Фанка та Ондрей та які найважливіші слова вони прагнуть сказати одне одному, «перш ніж проспіває півень...».
