Наша планета — самотня крупинка у величезній навколишній космічній пітьмі. Ми, бігаючи по світу у пошуках, знаходячись у невідомості, хто ми є насправді, пишемо листи про нашу любов в надії, що летять вони не в порожнечу… Вистава про стосунки, переплетення, зіткнення, несхожість цих стосунків, людей та їхніх світів. Про те, як знайшовши себе у відображенні іншої людини, ми разом готові піднятися «поверхом вище».
Дві самотності, дві кімнати, два телефони та одне бажання — бути разом… Історія кохання, підглянута у замкову шпарину життя. Історія розставання, підслухана у пронизливої скрипки Баха
«Ближче, ніж кохання» — одноактний балет про найголовніше почуття в житті кожної людини і в житті всього людства. Тема цієї вистави — шлях від зародження стосунків між закоханими, від розквіту кохання, через розлуку, до того, що залишаєтсья після смерті живого почуття — до спустошеності й страху самотності.
Три стадії кохання символізують три пари артистів. Кожен етап стосунків у їх виконанні перетворюється на хвилюючу історію, сповнену глибинного змісту, психологічних алюзій та пульсуючого нерву справжньої пристрасті. У їхньому танці ніби читається питання: «Яке ти, справнє, істинне кохання? І чи існуєш ти на Землі?»
«Кохання — слово, яке вигадали люди, щоб передати свої почуття. Мені здається, це коротке слово не відображає всієї складності цього великого почуття. Кохання — це ціла історія. Існує початок, зародження кохання. Найкращі твори світової культури були створені їхніми авторами в цей романтичний період їхнього життя. Напруга пристрастей, емоцій, страхів, ревнощів і багато іншого змушує серце битися так швидко, що хочеться кричати, безупинно танцювати, бути одночасно захопленим, дурним і наївним, немов дитя. Заради цього ми живемо!
А що потім? Звичка… Дивне відчуття — стосунки, які нещодавно були піднесеними, перетворюються на рутину, перестають бути дивом. Кохання ніби має свій термін придатності. Все скінчено. Слід починати полювання за новими почуттями? Але ні! Страх! Страх втратити все зручне і звичне, хоча до оскоми обридле. І ми мучимо один одного, перетираючи беззубими щелепами віджилої пристрасті дні довічного терміну, який ми отримали за вбивство Кохання…»
