Олександр Островський. Тепленьке місце
… О.Островського називаємо великим, бо він умів, як ніхто інший, поєднувати соціальне з особистим…
… Досі про сьогодення, можливо, і правильно, але ніхто не зміг сказати з такою, загалом, і нещадністю, і люттю, і пророчим даром, як це зробив Островський. Думаю, що маю право так говорити, тому що за останні роки я поставив багато його п’єс. Просто перелічу: «На всякого мудреця досить простоти», «Вовки та вівці», «Одруження Бальзамінова», «Без вини винні», і нарешті — «Тепленьке місце». Тому можете собі уявити, який я наповнений Островським. І, вочевидь, це не випадково. Можливо, Островський ніколи не був так затребуваний в Росії (та й в Україні), як сьогодні. Практично немає театру, який не ставив би його, та ще й по кілька разів. Річ у тім, що Островський, вслід за Мольєром, здається, не залишив жодного явища, жодної рисочки нашого з вами характеру, та й просто жодної заповіді, які ми постійно порушуємо і про які він говорить у своїх творах. Тому, коли йдеться про Островського, кожен режисер, який його ставить, повинен обов’язково відчути і поезію його творінь, я вже не кажу про заяложені істини — характери, зіткнення. Хрестоматійність Островського відома всім. Але завжди, як мені видається, у кращих його творах існує можливість знайти глибинні питання. І, очевидно, величезну роль у них грає присутність філософської притчі. Ось чому він і складний, і прекрасний, і глибокий, і цікавий для кожного, хто до нього торкається.
… Саме поняття-заголовок — «Тепленьке місце» — на титульному аркуші п’єси гіпнотизувало, і ніхто не хотів звернути увагу на першу фразу: «Я кохаю вас…»
А це ключ до розуміння усієї п’єси…
… «Тепленьке місце» — одна з найпрекрасніших п’єс, присвячених темі кохання. Хто ще вмів так писати про нього, як О. Островський?!
… І саме тому п’єса «Тепленьке місце» так соціально загострена. Любов — найвірніший уламок, на якому вивіряється поняття прибуткових місць…
Всесилля грошей…
А те, що сьогодні, через півтора століття, це прочитується ще гостріше, — говорить про воістину пророчий дар Великого Російського Драматичного Поета…
… Однак… Однак… Однак… Я хочу вірити: є речі, яких і сьогодні купити не можна.
І що слова — «Честь», «Гідність», «Любов» — ми не залишили назавжди у «прекраснодушному» XIX столітті.
Про це я і хотів поставити виставу…
Аркадій Кац
У виставі беруть участь артисти: Борис Вознюк, Тетяна Назарова, Наталія Доля, Ганна Наталушко, Олексій Поліщук, Максим Нікітін, Віталій Овчаров, Олександр Гетманський, Олена Сілантьєва, Ганна Гринчак, Олена Червоненко, Олег Замятін, Петро Сова, Володимир Осадчий, Станіслав Бобко, Андрій Коваленко, Ірина Бучко, Володимир Бродський, Василь Юрченко, Андрій Пономаренко, Євген Храмцов, Юрій Дяк, Віталій Метерчук, Олександр Валюк, Олександр Крючков, Владислав Мелешко, Євгеній Овчаров, Євген Щербань.
