Він поїхав…і завмерло життя в мансарді міської художника. Він забрав із собою смак життя, яке здавалося їм справжім. Але ось і ні — перший гітарний перебір — і горище пітерського даху ласкавим скрипом дерев’яних дощок знову прийме у свої обійми дорогих йому людей. Зіткнення реального світу буднів зі світом мрій, c прагненням до постійного пошуку свого ідеалу. Здійсненний він взагалі в нашому житті. Чи може людина стати справді щасливою з «синицею в руках, або так і залишиться з її неспокійним, весь час зазираючи в небо в очікуванні свого «журавля»? Вибір, наслідки якого, звернуться до кожного з проханням сплатити за рахунками. Чи витримають випробування молоді хлопці, що тільки знайомляться з життям, тільки намагаються навчитися бути щасливими. І коли питання стають такими вразливими перед реальністю, і немає більше сил, може тоді Він і повернеться?
Театр лялькових снів Ольги Зверлиной — петербурзького драматурга, казковою атмосферою легкості гри і фантазії може захопити різкої правдою реального світу. П’єса — лауреат конкурсу «Дійові особи» (р. Москва) в 2006 році вперше має своє сценічне життя, з нетерпінням чекають у тихому київському провулку своїх глядачів персонажі, щоб залишити силует у цьому застиглому повітрі…
