«Це драма про особисте життя Франка. У центрі вистави на одну дію — чоловік та поет, його стосунки з жінками та вічністю. Вважаючи себе українцем Іван Франко намагався долучити Україну до Європи. Але насамперед він відчував свою відмінність від усього світу. Вся дія відбувається у невеличкому просторі малої зали театру. Це зумовило пошуки нової сценографії до вистави.
Насправді, вистава мабуть не стільки про Франка, хоч якою б він культурною величиною не був, скільки про відносини між людьми. Почуття, емоції, складні рішення, поразки та перемоги передають зі сцени молоді актори.
Хоча торкаються багатьох гострих тем, після вистави залишається багато запитань. Але здається Іван Франко заслуговує щоб його відкривати по справжньому.»
