«Ми варті одно одного. Боялись
розливу крови, і татар, і диби,
і кривоприсяги, й шпигів московських,
а тілько не подумали, що буде,
як все утиxомириться…»
Якось так сталось, що нам не вдалось дослухатись до застережень Лесі Українки. Ми ходимо по колу щоразу наступаючи на одні і ті самі граблі… Росія… братній народ, спільна культура… мова? ВІЙНА… тисячі загиблих, а ми й досі там, досі поруч, не територіально, а ментально, ми досі слухаємо однакову музику, дивимось однакові фільми, купуємо однакові товари… що відрізняє нас від них? «братів»? І чи кожен з нас здатен жити в тіні «великого брата»?
13 травня, 19:00 вистава «Бояриня» за драматичною поемою Лесі Українки. Будьте уважні, вистава починається від самого порогу і якщо вам здасться, що щось не так, задумайтесь чи часто ви стикаєтесь з таким у реальному житті і чи вважаєте це нормою?
Військовослужбовцям — вхід вільний
